ТІ, ХТО ВИЇХАВ СЬОГОДНІ З ПРИФРОНТОВИХ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ ДОНЕЧЧИНИ, ВРЯТУВАВ СОБІ ЖИТТЯ
У СУМАХ НАДАНО МАТЕРІАЛИ ДЛЯ РЕМОНТУ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ТА ГУРТОЖИТКІВ
Ранок серпневого понеділка в гуманітарному центрі Проліска – Кременчук, який працює за підтримки UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні, почався з непростої історії пані Оксани, мешканки Торецька, де вона разом з родиною прожила все життя. Власне житло, робота, усталений спосіб життя. Там же, у рідному місті, їх зустріла війна. Трималися, сподівалися на краще, не хотіли втрачати все нажите довгими роками праці. Але турбота про дітей вже ж таки перемогла. «Через постійні обстріли діти фактично рік не виходили на вулицю. Дорослі до всього звикли. На велосипеді через все місто на роботу їздили й нічого, а от діти, – ледь стримує сльози жінка.
В червні цього року пані Оксана завдяки гуманітарній місії «Проліска» змогла евакуюватися з прифронтового міста, а вже за місяць шансом на більш спокійне життя скористалась і її дочка Альона з онуком. «Терпіти постійні обстріли вже було не сила, але й варіантів виїзду не залишилось крім «Проліски», – розказує Альона.
Ось вже другий місяць родина мешкає у Кременчуці. У маленькій орендованій квартирі, де не вистачає спальних місць і побут не облаштовано – виїжджали ж з найнеобхіднішим. Фахівці «Проліски» і тут не залишились осторонь. Жінку з сім’єю забезпечили розкладачкою, матрацом, подушками та ковдрами, наборами посуду та особистої гігієни. Пані Оксана отримала і гуманітарну підтримку, і інформаційну. Та й допомога психолога як ніколи стала доречною. Робота з родиною триватиме і надалі.