На місці обстрілу наші працівники зустріли багато раніше евакуйованих людей з міст Маріуполь, Мирноград, Покровськ, Курахове, Водяне, Лисичанськ. Це люди, які знову відчули на собі, як вибуховою хвилею тебе зкидає з ліжка та водночас на тебе сиплеться скло.
«02:00 на годиннику, стався перший вибух, а через 5-7 хвилин другий, потім завила сирена. Вся наша родина самі ВПО з міста Мирноград, в цьому році ховаючись від обстрілів евакуювались сюди в Кам’янське. Сьогодні, коли від вибухової хвилі я впала з ліжка, мене охопив сильний страх та думка, як же нам жити далі. Треба вже, мабуть, кудись далі тікати, але матір я не можу саму залишити, бо батька 4 місяці як поховали, а вона не виходить навіть на вулицю. А що як ще таке повториться, а мене поруч не буде… Я собі ніколи не пробачу це. Скло вже прибрали, тепер будемо вікна закривати листами OSB, які ви нам дали», – каже мешканка пошкодженої внаслідок ракетного обстрілу квартири у місті Кам’янське.
«А я тиждень тому залишився без роботи, коли ракети поцілили в «Епіцентр». А зараз вже і вдома без вікон залишився. Ось таке в нас сьогодні непередбачуване життя. Але головне, що живі, і треба це цінувати», – каже мешканець міста Кам’янське, що постраждав від обстрілу.
29 липня будівельні матеріали для екстреного ремонту житла отримали 51 родина (51 людина), 23 людям були надані психологічні консультації.
Також 8 родинам, в яких проживають люди вразливих категорій, які не змогли б самостійно зробити екстрений ремонт житла, наші працівники допомогли забити вікна.