ОПЕРАТИВНА ДОПОМОГА ПОСТРАЖДАЛИМ МЕШКАНЦЯМ ДНІПРА📍💔
НІЧ ТРИВОГ У ЗАПОРІЖЖІ 📍💔
Знайомство команди Гуманітарна місія “Проліска” з великою багатодітною ромською родиною з однієї з громад Харківщини відбулося ще у квітні 2025 року. З першої зустрічі було зрозуміло — допомога потрібна, але шлях до неї буде непростим. Багато членів родини, особливо старші, ставилися з обережністю й недовірою. І це можна зрозуміти: попередній досвід взаємодії з різними установами часто залишав по собі розчарування, почуття приниження або формальної відмови.
У суспільстві усе ще існують забобони та стигма щодо ромів, і саме тому головним завданням для фахівців спершу стало не оформлення документів чи доставка допомоги, а відновлення довіри.
Клавдія Олексіївна — найстарша у великій родині, мама чотирьох дітей, бабуся, тітка. Вона і члени родини виїхали з Донецької області на початку повномасштабного вторгнення. Вони опинилася в різних містах України, але коли на початку 2025 року у Клавдії Олексіївни з’явилися підозри на тяжке захворювання, усі повернулися, аби бути поруч.
Їй було важко: численні поїздки до лікарень, обстеження в обласному центрі, страх, невизначеність. Здоров’я погіршувалося, сил ставало все менше. Саме тоді соціальні фахівці «Проліски» у місті Харків стали поруч. Вони допомогли не лише розібратися з медичними маршрутами, а й оформити інвалідність по зору. Зараз команда допомагає оформити документи, соціальні виплати та завершити медичні обстеження.
Але на цьому наша співпраця не завершилася. Побутові умови великої родини залишаються дуже складними. Клавдія Олексіївна навіть не мала власного телефону, користувалася телефонами дітей. Коли з’явилася можливість надати підтримку через програму індивідуальної допомоги від UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні, команда одразу підключилася.
І вже на початку листопада Клавдія Олексіївна отримала те, чого так не вистачало: диван, стіл зі стільцями, 2 шафи, смартфон, стартовий пакет, чохол та зарядний пристрій. Фахівці допомогли все доставити, зібрати, підключити та налаштувати. Здавалося б — звичайні речі. Але саме вони дозволяють людині відчути стабільність і безпеку.
Попереду ще оформлення соціальних виплат, допомога дітям та онукам, покращення умов проживання. Але найголовніше вже сталося — з’явилася довіра, зник страх бути відкинутими, виникло відчуття – «ми не самі».
Гуманітарна місія «Проліска» працює там, де постраждалі від війни люди потребують підтримки. Без уточнення, якої вони національності, мови, статі чи віри.
