ДОПОМОГЛИ ПЕРЕСЕЛЕНЦЯМ У ДНІПРІ

Велика родина Надії з 8 осіб мешкала неподалік лінії розмежування. Жінка пенсійного віку, вже давно обладнала побут та своє життя, її діти виховували своїх дітей та ніхто з них не міг собі уявити, що колись настане час, коли їм доведеться покинути власний дім та тікати від жахів війни.

Життя сім’ї змінилося наприкінці березня, коли їх будинок здригнувся від розриву снаряда. Деякий час родина мешкала у розбитих оселях, та прийшов час коли вони вже були фізично не в змозі підтримувати свою життєдіяльність. Тоді вирішили зібрати речі та виїжджати із міста. Їхати дуже далеко не хотіли, бо мали надію, що скоро закінчиться війна і вони швидко повернуться до свого дому.

Евакуаційним потягом родина доїхала до Дніпра, але що далі робити вони не знали. За цей час, від постійних стресів від обстрілів, Надія стала маломобільною, пересувалася за допомогою палиці, погано себе відчувала. Всі були розгублені та стомлені дорогою та обстрілами. У кімнаті матері та дитини у вокзалі Дніпра вони побачили номер телефону гарячої лінії гуманітарного центру Проліска — Дніпро та одразу зателефонували з проханням допомоги у влаштуванні до тимчасового центру перебування.

«Жили ми у приватному будинку, спускалися до підвалу під час обстрілів. Онучки ще зовсім маленькі, та й ми хоч і дорослі, але серце стискалося при кожному вибуху. Спочатку ми заспокоювали дітей, але з кожним днем ставало все страшніше. Потім вони вже бігли до підвалу перші за всіх”.

При спілкуванні Надія іноді усміхається, але коли згадує, що довелося пережити вдома то на очах з’являються сльози.

Наші колеги надали допомогу у влаштуванні родини до центру тимчасового перебування ВПО, де вони протягом трьох днів мали змогу відіспатися та поїсти у тиші. За цей час люди заспокоїлися та зв’язалися зі своїми родичами на Львівщині, які запросили усю велику родину до себе. У день від’їзду, співробітниками «Проліски» сім’ї було надано допомогу у транспортуванні до вокзалу, де вони сіли в евакуаційний потяг.

Надання допомоги триває!