Цієї ночі Харків знову опинився під масованою атакою безпілотників. Зафіксовано 25 ударів по 10 локаціях міста.
26 січня 2026 року відбулася евакуація підопічних “Любомирівського психоневрологічного інтернату” із Запорізької області
Комишуваха в Запорізькій області прокинулася від чотирьох вибухів. І за одну мить селище втратило спокій, дім і життя, яким жило вчора. Загинув 75-річний чоловік. Ще 10 людей отримали поранення — це чиїсь батьки, сусіди, друзі. Два будинки зникли зовсім. П’ятиповерхівка стоїть, але ніби поранена. Вибиті вікна, зруйновані дахи, понівечені автівки. Постраждали 39 приватних будинків, 64 квартири, 18 господарських споруд. Там, де було тепло і затишно, тепер — пил і тиша.
Команда Гуманітарна місія “Проліска” за підтримки UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні приїхала до Комишувахи. Ми їхали не рахувати руйнування — ми їхали до людей. До тих, хто мовчав і дивився в одну точку. До тих, у кого тремтіли руки. До тих, хто вижив — і не одразу зрозумів, як далі жити. Одна жінка говорила дуже повільно. Її дім взяв на себе удар. Вона була всередині, коли все здригнулося. Вихід завалило. Страх був таким сильним, що здавалося — серце вирветься з грудей. Її врятувала сусідка. Просто тому, що не змогла не піти.
27 людей отримали психологічну підтримку. Щоб повернути подих. Щоб заспокоїти тремтіння. Щоб знову відчути землю під ногами. 18 людей отримали відповіді на свої запитання — куди йти, що робити, де шукати допомогу. 14 людей — підтримку у питаннях документів, житла, подальших кроків. Особливо уважно — до літніх, яким зараз найважче. 196 людей отримали гуманітарну допомогу. 105 родин — матеріали, щоб закрити дірки там, де ще вчора були стіни. 109 людей — ковдри й світло, щоб пережити темні вечори.
Це історія про біль. Але також — про підтримку. Про сусідів, які рятують. Про людей, які приїжджають, бо інакше не можуть. Ми поруч із Комишувахою. Ми допомагаємо. І не залишаємо людей сам на сам із бідою.
