UKR-Proliska-logo-2021UKR-Proliska-logo-2021UKR-Proliska-logo-2021UKR-Proliska-logo-2021
  • Про гуманітарну місію
  • Новини
  • Сюжети ЗМІ про нас
  • Тендери/закупівлі
  • Контакти
  • Написати нам
  • Допомога місії
  • Укр
  • Eng
ОДНІ З ПЕРШИХ: МІСІЯ «ПРОЛІСКА» ПРИВЕЗЛА ДОПОМОГУ В ХЕРСОН
24.11.2022
120 ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ ОТРИМАЛИ ВЗУТТЯ У ДНІПРІ
24.11.2022

“А ПРОКИНУВСЯ Я ВЖЕ В ЛІКАРНІ У ВОВЧАНСЬКУ. БЕЗ ОДНІЄЇ НОГИ” – ІСТОРІЯ ЧОЛОВІКА, ЯКИЙ ПОТРАПИВ ПІД ОБСТРІЛ КАСЕТНИМИ СНАРЯДАМИ НА ХАРКІВЩИНІ.

Війна вже стала частиною життя багатьох мільйонів українців, які щодня борються за свободу та право на існування. Певно, всі чули про Куп’янськ, знають історію міста з початку повномасштабного вторгнення і з якими труднощами довелось зіткнутися під час окупації та обстрілів мирному населенню. Володимир – самотній чоловік, що мешкав та працював на фермі у селі Стариця, Вовчанського району. Бойові дії принесли з собою складні умови, в яких доводилось існувати. Світло та тепло зникло, їжу було дістати все складніше. Поля були заміновані, а обстріли не припинялись ні вдень, ні вночі. Чоловік разом із сусідом обладнали собі погріб, про всяк випадок.
“Як завжди, я збирав сіно у полі. Почулися вибухи – нічого нового, у нас тут домашня худоба на розтяжках постійно підривається. Проте на цей раз було інакше. Я одразу відчув як земля розривається зовсім поряд і побіг до нашого сховища, та в момент опинився на землі. Вибух був надгучний. Дивлюсь на ногу – повністю роздроблена. Плазом, я з останніх сил намагався дібратися укриття, повз аж до самого погреба. А як дістався – втратив свідомість. Більше нічого не пам’ятаю. Там мене знайшов сусід, а прокинувся я вже в лікарні у Вовчанську. Без однієї ноги”
Співробітники гуманітарного центру Проліска – Харків, який працює за підтримки UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні, виявили самотнього чоловіка в колективному центрі на базі гуртожитку аерокосмічного університету, де чоловік разом з іншими ВПО отримували гуманітарну допомогу у вигляді посуду, постільних та гігієнічних приналежностей. Сьогодні Володимир ділить кімнату гуртожитку з іншою родиною, та не зважаючи на втрату кінцівки та маломобільність, чим може допомагає сусідам: доглядає за хлопчиком та собакою. З початком війни Володимир втратив все те, що в нього було. Та головне, що чоловік не втрачає оптимізму. Дуже важливо підтримувати людей саме в таку складну хвилину.
Надання допомоги триває!
©2006-2023, Громадська організація «Проліска». Часткове або повне використання інформації допускається за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на сайт http://proliska.org
  • Немає перекладів, доступних для цієї сторінки