Історія допомоги гуманітарного центру
Проліска – Харків родині з Ізюмського району розпочалася ще у квітні 2023 року з телефонного дзвінка завідувачки одного з відділень Обласної дитячої клінічної лікарні Харкова. Лікар розповіла, що зараз на лікуванні перебуває родина – бабуся Катерина, мама Наталія та дві дівчинки – 13-річна Ангеліна та трирічна Аделіна, і що вони потребують допомоги. Допомоги всебічної та термінової.
Після першої зустрічі стало зрозуміло, що самотужки родині буде вкрай складно подолати всі перешкоди та складнощі, і ми разом з ними почали спільну роботу. Доньки Наталії мають тяжкі захворювання. Аделіна особа з інвалідністю з дитинства, потребує постійного нагляду та допомоги, самостійно не пересувається, знаходиться у дуже важкому фізичному стані. Підтримку та догляд дівчинці надають і мама Наталія, і старша сестра Ангеліна, і бабуся Катерина – сімейний лікар за фахом.
Допомога родині від «Проліска – Харків» почалася одразу, ще в лікарні. Було видано всю можливу гуманітарну допомогу родині від
UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні, домовилися про надання особливого харчування Аделіні та засобів гігієни для всієї родини. Надали допомогу в проходженні обстежень у різних медичних закладах міста Харкова, а їх було багато. Надали консультації та розповіли, як можна оформити та отримати усі відповідні документи та усі можливі виплати для такої родини, особливо онлайн, зважаючи на родинні обставини та хвороби.
Після проходження лікування ми перевезли сім’ю додому, у село Гаврилівка, що за 190 кілометрів від Харкова. Це була важка та довготривала подорож для родини, особливо для малої дівчинки, але всі впоралися. Допомоги від «Проліски» тривала і на такій значній відстані. Ми постійно спілкувалися телефоном, підтримували, консультували та спрямовували з усіх питань. У тому числі з питань освітнього процесу та користування можливостями онлайн навчання для старшої доньки – Ангеліни. Однак це була не остання подорож родини до Харкова.
Друга наша зустріч у м. Харків відбулася вже за три місяці, у липні 2023 року – Аделіну було госпіталізовано до інфекційного відділення. І знову ми були поруч з родиною. Супроводжували до різних медичних закладів для проходження обстежень, надавали допомогу у візиті до ортопедичного центру та замовленні відповідних засобів реабілітації.
Потім знову була подорож додому, довготривала та важка. Але дім є дім, а там, як кажуть, навіть стіни допомагають.
У серпні ми втретє зустрілися у Харкові. Цей візит родини був пов’язаний з необхідністю отримання протезних виробів для Аделіни та необхідністю навчитися ними користуватися, потребою у нових обстеженнях та консультаціях фахівців. І ми знову були разом з родиною. Транспортний супровід, допомога у закладах, допомога в пересуванні. Все, що є у нашому розпорядженні було залучено для допомоги родині. По закінченню – ще одне повернення додому, ще 190 км до рідної домівки.
Сьогодні ми впевнені, що це не остання наша зустріч. Вже знаємо, що буде нова необхідність приїжджати родині до Харкова. І ми завжди будемо поруч з ними, доки в цьому буде потреба, доки ми не впевнимося, що зробили для них все, що могли. Наша допомога триватиме стільки скільки потрібно.