Гуманітарна місія “Проліска” евакуювала 20 людей з прифронтових сіл Синельниківського району. Сьогодні зустрічаємо їхній поїзд на Закарпатті.
“Ми давно хотіли виїхати. Стріляють все більше. Тривога одна за одною. В школу ходжу, але лише онлайн. А оце кілька днів тому прилетіло у сховище зерна неподалік нашого дому, то ми вже не вагалися. Взяли кота Кудіка, і поїхали. Тепер в гори буду ходити гуляти.”, – розповідає семикласниця Анна. Її мати має п’ятеро дітей. Старший син служить у ЗСУ. 18-річний син повернувся додому, бо хоче також служити. Семирічний хлопчик лишився з бабусею у Дніпрі. Дворічна Домініка плаче в автобусі, наші психологи розраджують дитину.
“Красноармійськ, Новопавлівка – їх знищують. Там прильоти постійні. Страшно. Дрижчить підлога, пристройка. Межова теж стає все небезпечнішою”, – розповідає мати Тетяна.
В січні 2025 року лінія фронту просунулась поблизу Великої Новосілки, Курахового та Покровська на Донеччині, і колись тилові території на Дніпропетровщині тепер стали прифронтовими.
Саме тому жителі населених пунктів Новопавлівської, Межівської та Великомихайлівської громад через ворожі атаки змушені покидати свої домівки. Підтримуємо їх у рішенні виїхати на більш безпечні території.
Працюємо за фінансової підтримки Гуманітарного фонду для України.