НАБОРИ ДЛЯ РЕМОНТУ ЖИТЛА ДОСТАВЛЕНО У МИРОПІЛЬСЬКУ ТА КРАСНОПІЛЬСЬКУ ГРОМАДИ СУМЩИНИ
СЬОГОДНІ ВІДБУЛИСЯ РЕЙСИ «ПРОЛІСКИ» З ХЕРСОНУ ТА КУРАХОВОГО
З великою родиною Сердюків команда гуманітарного центру Проліска – Вінниця познайомилась під час вивчення потреб внутрішньо переміщених осіб, що мешкають у місці компактного проживання на базі гуртожитку Зозівського професійного аграрного ліцею на Вінниччині. Історія переселення тоді ще молодого подружжя Тетяни та Максима і доньки Катерини розпочалась ще у 2014 році. Тоді сім’я була вимушена була переїхати з Донецька до батьків у Покровськ, на підконтрольну Україні територію. У Донецьку залишилась власна квартира, яку вони купили за рік до військового вторгнення «північного сусіда», і на яку довгий час збирали кошти.
У Покровську сім’я прожила до самого повномасштабного вторгнення. Максим – диспетчер Донецького регіонального відділення «Енергозбут» АТ «Укрзалізниця» ще з 2008 року, нині старший диспетчер, Тетяна – бухгалтерка того ж підприємства, є власна квартира, вже народилася та пішла у садочок друга донька Єлизавета. Здавалося б життя мало бути спокійним та щасливим, але події лютого 2022 року знову внесли зміни у життя родини.
27 березня 2022 року дружина з дітьми та мамою відправилися евакуаційним потягом до Львова, за тиждень перебування в незнайомому місті знову повернулася в Покровськ, але на початку квітня родина вирішила остаточно покинути місто. Тільки тепер вони забрали з собою батьків та 82-річну бабусю. Так сім’я, тепер вже 8 осіб, опинилася у селі Зозів на Вінниччині, де багато років стояв порожнім старенький будинок родичів. Будівля довгий час не використовувалася для проживання й через брак житлових умов занедбаного будинку родина вже за тиждень знайшла прихисток в МКП села Зозів, Липовецької громади, Вінницької області.
Маленька Ліза розпочала відвідувати місцевий садочок та в режимі онлайн долучатись до навчання, яке проводилось двічі на тиждень у садочку Покровська. Старша Катерина продовжує навчатись дистанційно в школі рідного Покровська. Максим та Тетяна мають змогу працювати на своїх підприємствах віддалено, а родичі передали в користування сім’ї невелику земельну ділянку, де дорослі з радістю працюють разом з дітьми. Не дивлячись на мрії про повернення додому, вони не опускають рук та намагаються реалізувати себе на Вінниччині.
Завдяки впровадженню проєкта «Шлях до безпеки та послуг: транспортне забезпечення та підтримка колективних центрів» гуманітарна місія «Проліска» за фінансової підтримки Гуманітарного фонду для України (UHF) розпочала облаштовувати місця компактного проживання переселенців. Тож МКП, де нині мешкає сім’я Сердюків, потрохи змінюється, стає більш комфортним та зручним. В ньому вже з’явилися нові ліжка з шухлядами та полиці, вішалки та стільці, є пилосмоки та холодильники, електричні плити й сушильні машини, є кухонні меблі, посуд та бойлер. Це означає, що в МКП є гаряча вода.
Окрема увага з боку команди «Проліски» була приділена хворому батьку Тетяни. Оскільки приміщення гуртожитку недоступні для людей з інвалідністю, то для нього було придбано спеціального стільця та столика на колесах з регулюванням висоти. Придбання таких речей додало трохи комфорту та зручності у догляді за хворим.
Команда «Проліски» продовжує детальне вивчення потреб переселенців, які тут мешкають. Зовсім скоро у МКП буде власний інтернет та сучасний інтернет-простір. Тож, робота триває. Триває розбудова комфортного життя.
