Ворожі ракети та бомби шматують села Харківщини без сну та відпочинку. Нищівні хвилі вибухів зносять дахи домівок, дмухають пекельним подихом пожеж, розпорошують скло незлічених вікон.
Села хитаються від здригання зраненої землі, виють від болю, проте підіймаються, латають рани та загоюють опіки. Села тримаються за життя руками воїнів, рятувальників, благодійників.
Допомога у встановленні матеріалів надана людям, яким складно впоратись з цим самотужки.