Невеличке містечко Таврійськ Херсонської області наразі тимчасово окуповане. Людей там залишилося небагато, менше половини. Це переважно або літні люди, або ті, хто не зміг виїхати, бо має хворих родичів, що потребують спеціального догляду. Тобто, залишилися тільки ті, хто не зміг виїхати через сімейні обставини. Ці люди втрачають можливість не тільки бути поруч із сім’єю, а й вільно спілкуватися. На жаль, більшість українських родин зараз проходять одне з найважчих випробувань у своєму житті. Бойові дії змінюють долі мільйонів сімей, чиїхось маленьких всесвітів. Зараз історія кожної родини – це історія болю, тривоги та надії. І таких історій дуже багато.
Історія 89-річної пані Лідії не стала виключенням. Вона довго не наважувалася виїжджати з рідного містечка, але враховуючи її поважний вік та те, що вона залишилася одна у Таврійську, треба було приймати рішення. Тривалий шлях евакуації, який тривав більше двох діб, і нарешті пані Лідія у Дніпрі поруч з донькою та онукою, з якими вона не бачилася більше двох років.
На другий день після приїзду до Дніпра, донька з матір’ю звернулися до відділення Укрпошти з питання отримання одноразової грошової допомоги, але у них виникли проблеми. Оскільки працівники з кейс-менеджменту гуманітарного центру
Проліска – Дніпро постійно зустрічають евакуаційні рейси, то з цим питанням жінка звернулася саме до нас. Працівник з кейс-менеджменту допоміг вирішити її проблему – того ж дня пані Лідія отримала грошову допомогу. Після цього було здійснено супровід до відділу ДПС та надано допомогу у відновленні та отриманні реєстраційного номеру облікової картки платника податків. Пані Лідії надали допомогу у відкритті банківського рахунку, оформили довідку ВПО та відповідні виплати. З квітня 2022 року Лідія Олександрівна не отримувала пенсійні виплати, тому що місто було в окупації, а жінка отримувала виплати через Укрпошту. Працівники «Проліска» допомогли подати документи на поновлення пенсійних виплат та отримання заборгованості, також змінили спосіб виплати пенсії на банківський рахунок.

«Щиру дякую, за вашу чуйність та доброту, що не залишилися осторонь та допомогли мені. Не кожен може простягнути руку допомоги у скрутний момент. Дякую за ваше добре серце», – сказала Лідія Олександрівна.
Робота з жінкою ще триває. Гуманітарна місія «Проліска» завжди там, де потрібна людям!