Батьки Валентини Сергіївни ще змалечку переїхали до міста Курахове Донецької області. Там вона росла й навчалася, зустріла своє кохання, вийшла заміж. Їй подобалося це місто із затишними вуличками, її будиночок серед квітів. Це спогади про щасливі дні, які живуть дотепер. Вона в цьому місті прожила майже 90 років щасливого життя. І коли постало питання в евакуації, вона тяжко це переживала, адже люди старшого віку відмовляються покидати свої домівки навіть у ризикованих для життя ситуаціях.
«Важко наважитися їхати «в нікуди», якщо сил будувати нове життя немає», – розповідає худорлява жінка з сумними й мокрими від сліз очима.
Звична домівка, влаштоване життя і умови, страх перед адаптацією, не бажання бути «тягарем» для близьких і загалом відсутність картинки майбутнього – це для людини похилого віку може стати причиною не евакуюватися із небезпечного місця. Тому Валентина Сергіївна довго вагалася, але постійні обстріли підштовхнули її до рішення покинути рідну домівку та поїхати до Дніпра. Там вона оселилася у МКП. Потім пані Валентина звернулася по допомогу до працівників кейс-менеджменту
Проліска – Дніпро. Спеціаліст з кейс-менеджменту здійснив соціальний супровід до банківської установи та надав допомогу у відкритті банківського рахунку. В УСЗН надали допомогу жінці в отриманні довідки ВПО та оформленні відповідних виплат. У зв’язку з тим, що Валентина Сергіївна раніше отримувала пенсію через Укрпошту, то їй було змінено спосіб виплати пенсії. Щоб подолати фінансові складнощі жінці було надано допомогу в отриманні грошових виплат від міжнародних організацій. Валентина Сергіївна також отримала допомогу у доступі до медичних послуг. За новим місцем проживання їй укладено медичну декларацію з сімейним лікарем. Через похилий вік Валентині Сергіївні вже важко самостійно пересуватися, тому їй надано було засіб реабілітації – алюмiнієву регульовану палицю. «Дуже вдячна за велику увагу та небайдужість сторонніх людей», – ділиться з нами Валентина Сергіївна.