«У нас був свій будинок у Павлівці, кожен член родини жив з комфортом, ми мали велике подвір’я», – розповідає пані Лариса, мати чотирьох діточок. – Але все довелося покинути». Село, де мешкала багатодітна матір, знаходиться в декількох кілометрах від лінії розмежування, у Костянтинівському районі на Донеччини. Через війну залишатися там було дуже небезпечно, адже будинок здригався від вибухів. Тож сім’я вирішила їхати до Дніпра – жити в селі було вже неможливо.
Виїхали евакуаційним потягом – це був єдиний спосіб дістатися безпечного місця. Під час евакуації сім’я стикалася зі складними викликами, дуже важко було сприйняти втрату рідної домівки, розлуку з близькими людьми та друзями, та ще й постійні фінансові труднощі давали взнаки. Однак разом вони спільно долали випробування, покладаючись на внутрішню силу та любов один до одного. На залізничному вокзалі Дніпра сім’ю зустріли кейс-працівники гуманітарного центру
Проліска – Дніпро та допомогли поселитися у місцевому МКП, де сім’я проживає й донині. У новому місці родина переселенців знову відновлювала крок за кроком своє життя і важливою підтримкою для них стала допомога кейс-працівників «Проліски». Команда гуманітарного центру допомагала їм забезпечити все необхідне для повернення до нормального життя. Спеціалістом з ведення кейсів була надана допомога щодо встановлення статусу внутрішньо переміщеної особи та оформлені виплати ВПО всім членам родини, надано повну інформацію щодо доступу до гуманітарних та благодійних організацій у місті Дніпро, що надають дитяче харчування, ліки, дитячий одяг та засоби гігієни. Відновлено доступ до медичних послуг, укладені медичні декларації з сімейним лікарем. При евакуації були загублені особисті документи, тому спеціалістом з питання захисту дітей було здійснено супровід та надана допомога в отриманні повторних свідоцтв про народження дітей.
Психологи гуманітарного центру «Проліска-Дніпро» також не залишили сім’ю без уваги – усім членам родини надано необхідну спеціалізовану підтримку. Пані Лариса намагається зробити все, щоб діти якнайшвидше адаптувалися на новому місці та комфортно себе відчували, а ми їй в цьому допомагаємо.