НЕ ЗАЛИШИЛИ ПІСЛЯ ЗВІЛЬНЕННЯ, НЕ ЗАЛИШИМО Й ЗАРАЗ – ТРИВАЄ ДОПОМОГА НА ХЕРСОНЩИНІ
СОЦІАЛЬНИЙ СУПРОВІД – ДІЄВИЙ МЕХАНІЗМ КОМПЛЕКСНОЇ ДОПОМОГИ
Світлана Володимирівна Глущенко з міста Оріхів Запорізької області потрапила до Обласного пансіонату для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку у місті Вінниця наприкінці березня. Раніше через проблеми з очима малювала дуже мало. Але рік тому, коли почалася війна, стала шукати, за допомогою чого може підліковувати душу і відновлюватись.
Відповідь знайшлася інтуїтивно. На очі потрапила дитяча книжечка з яскравими картинками. Тоді Світлана Володимирівна намалювала свої перші роботи – ілюстрації до казок. Зараз, коли багато проблем зі здоров’ям, коли немає можливості вставати з ліжка, малювання є єдиною втіхою.
Психологи стверджують, що творчість – це спроба переходу в іншу реальність, казковий світ. Творчість дає можливість відсторонитися від безлічі втрат та важких подій життя, від війни та смерті батьків, брата, від жорстокості та болю.
Психологи гуманітарного центру Проліска – Вінниця, які працюють за підтримки UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні, разом зі своїми клієнтами шукають різні способи підтримати себе, свій емоційний стан, покращити самопочуття. Багато сил іде на проживання невідомості, тривоги та втрат. Вони радіють, коли людина знаходить власний спосіб самопідтримки, як це зробила Світлана Володимирівна. Це дає надію на продовження життя. Попри все.
